- приборкувач
- [приебо/ркувач]
-ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
приборкувач
Смотреть что такое "приборкувач" в других словарях:
приборкувач — а, ч. Той, хто приборкує тварину, тварин (перев. диких). || перен. Той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого , що небудь … Український тлумачний словник
приборкувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Шарпак, Жорж — Жорж Шарпак Georges Charpak … Википедия
приборкувачка — и. Жін. до приборкувач … Український тлумачний словник
гіпподам — (грец. приборкувач коня) Зображення вершника в монументальному мистецтві стародавніх греків … Архітектура і монументальне мистецтво
